Юридичні висновки. Суд присяжних: нове — чи давно забуте старе?
Юридичні висновки. Суд присяжних: нове — чи давно забуте старе ?
Інституту присяжних в нашій країні виповнюється 5 років з дня свого існування. Міцним поштовхом для обговорення теми суду присяжних в кримінальному провадженні, стало прийняття чинного Кримінально-процесуального кодексу України.
До 2012 року в Основному Законі держави був закріплений інститут присяжних, але як відомо, він існував тільки в теорії, оскільки на практиці це не могло бути здійснено у зв’язку з не за фіксуванням норми про суд присяжних в кримінально-процесуальному законодавстві.
Інститут присяжних не є новелою для нашого народу, адже перші прояви даного інституту з’явилися ще у слов’ян близько шести століть назад і мав побудову на маневр французького суду присяжних.
Дана тема є досить дискусійною та амбівалентною адже теоретики й практики ставляться до цього інституту по різному і це є проблемою для запровадження інституту присяжних в національну систему права.
Це нововведення не користується популярністю адже протягом цього часу було розглянуто дуже мало кримінальних проваджень за участю присяжних.
Деякі науковці, стоять на захисті суду присяжних в Україні, оскільки з їхнього бачення кримінальні провадження будуть розглядатись справедливо і корумповані судді не зможуть постановляти «оплачені» вироки. Хоча ніхто не може гарантувати стовідсотково, що з розвитком інституту суду присяжних, не знайдеться осіб, які так само зможуть підкупити і присяжних.
Не дивлячись на це, у юридичній літературі можна зустріти й негативні висловлювання на рахунок суду присяжних. В. Котляр стверджує, що «цей інститут – результат емоційної, а не правовиконавчої судової діяльності засідателів, які, приймаючи вердикт, діють під впливом комбінацій сторін – обвинувачення і захисту.»
Прихильники даного інституту судочинства є не досить раціональними, адже інститут присяжних формується з осіб, які не є правознавцями, тому як вони можуть об’єктивно вирішувати долю людини ( тим паче у разі здійснення кримінального провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі), якщо вони керуються лише власними емоціями не маючи при цьому необхідних знань.
І тому на них може бути здійснений тиск, як з боку сторони обвинувачення так і зі сторони захисту. На них легко вплинути красномовними словами і їх бачення є суб’єктивним. Дається в знаки ще той факт, що вони самостійно не приймають ніяких рішень, отже по суті ні за що не відповідають, а якщо не відповідають, то для чого вони взагалі потрібні ?
Суд присяжних може позитивно сприйматись, лише у тому випадку якщо законодавець спираючись на власний досвід держави а також практику зарубіжних країн проаналізує всі недоліки та вади цього інституту і внесе зміни, які позитивно вплинуть на кримінальний процес в цілому.
Телефон: 